Спортсмени України виборюватимуть олімпійські путівки в умовах жорстких обмежень
Міжнародна федерація дзюдо (IJF) ухвалила скандальне рішення, яке збурило спортивну спільноту. 27 листопада 2025 року виконавчий комітет організації проголосував за повне повернення російських атлетів на міжнародну арену. Тепер представникам рф дозволено змагатися під власним прапором та використовувати національну символіку, а перші такі поєдинки в Абу-Дабі 30 листопада пройшли вже без участі українців.
Ярослав Калетюк, який очолює Вінницьку обласну федерацію дзюдо, чітко окреслив позицію вітчизняного спорту. Україна принципово ігнорує турніри, де присутні росіяни. Цю лінію підтримує і президент профільної національної федерації Михайло Кошляк: наявність триколора на змаганнях автоматично робить участь української збірної неможливою.
Такий безкомпромісний підхід уже призвів до пропуску Чемпіонату світу. Раніше Міністерство молоді та спорту спільно з федерацією вирішили, що статус агресора — нейтральний чи офіційний — не має значення. Наші дзюдоїсти не виходитимуть на татамі разом із тими, чия країна веде війну проти України.
Відсутність українців на великих змаганнях, як-от нещодавній Grand Slam в Абу-Дабі, створює серйозні перешкоди для олімпійського відбору. Система ліцензування базується на очках, які атлети накопичують протягом двох років. Кожен пропущений великий старт — це втрачений рейтинг, проте українська сторона шукає альтернативні майданчики для набору балів.
На щастя, не всі організатори дотримуються політики IJF. Керівники окремих Кубків Європи чи турнірів світової серії можуть самостійно блокувати участь представників країни-агресорки. Наприклад, Молдова вже виявила солідарність, не допустивши російських дзюдоїстів до своїх змагань, що відкриває вікно можливостей для нашої збірної.
Ситуація, що склалася, виглядає абсурдною та створює небезпечний прецедент для інших дисциплін. Ярослав Калетюк припускає, що за цим стоять великі гроші, а “перший дзвіночок” для дзюдо може згодом відгукнутися у боксі чи інших видах спорту. Повернення гімну та символіки рф на тлі війни є неприпустимим кроком з точки зору моралі.
За правилами дзюдо, суперники мають демонструвати знак поваги один одному, що для українських атлетів є неможливим. Повага до представників країни, чиї ракети щодня руйнують життя мирних мешканців та захисників, суперечить людським принципам. Наші тренери та федерація свідомо йдуть на ризики для спортивних кар’єр заради збереження честі.
Керівництво українського дзюдо веде активну дипломатичну роботу. Михайло Кошляк постійно контактує з міжнародними партнерами, закликаючи їх до бойкоту та недопущення представників рф і білорусі до стартів. Навіть під час їхнього виступу під нейтральним статусом українці дотримувалися жорсткого правила неконтакту.
Найближчим часом збірна планує виступ у Токіо. Японія наразі є тим безпечним спортивним простором, де росіяни не представлені, а отже, українці зможуть змагатися без порушення власних переконань.
Шлях до Олімпіади для наших атлетів тепер став значно важчим. Замість поступового збору очок на різних континентах, їм доведеться демонструвати максимум форми лише на тих рідкісних турнірах, де немає агресора. Це вимагає надзвичайної концентрації та виходу на пік можливостей у стислі терміни.
Українське дзюдо адаптується до нових реалій, як і вся країна. Простих рішень немає, але позиція федерації залишається непохитною: не терпіти несправедливість, а йти до кінця, захищаючи національні інтереси навіть на спортивних аренах.
