Їм було 27 і 33. Обоє мали плани на мирне життя, але війна розпорядилася інакше. 27 квітня Вінниця проводжає в останню путь двох своїх захисників – Павла Шибінського та Федора Грибовського.
Їхні історії різні, але об’єднані спільним вибором – стати до зброї й боронити країну. І цей вибір, як кажуть рідні, був усвідомленим і без вагань.
Павло Шибінський із позивним «Sky» пішов добровольцем ще на початку повномасштабного вторгнення. Спершу допомагав у територіальній обороні, волонтерив, підтримував родини переселенців. Та згодом узяв до рук зброю – став кулеметником, а пізніше служив у 32-й окремій механізованій бригаді водієм танкової роти.
Його бойовий шлях відзначений нагородою – нагрудним знаком «Золотий хрест» від Головнокомандувача ЗСУ. Останній бій Павло прийняв 22 квітня поблизу Шилівки на Донеччині.
Рідні згадують його не лише як воїна. У відпустках він не відпочивав – збирав подарунки для дітей і їздив до сиротинців. Хотів хоча б на мить повернути їм радість.
«Він не чекав повістки. Просто вирішив, що має бути там», – кажуть близькі. І додають: ніколи не шкодував про свій вибір.
Павло народився у Вінниці, виріс у великій родині, здобув фах автомеханіка, служив у війську, працював водієм. Найбільше цінував сім’ю – виховував маленьку доньку, якій нині три роки.
Інший шлях привів до фронту Федора Грибовського. До війська він долучився у 2023 році, служив у 79-й десантно-штурмовій бригаді на Донецькому напрямку. Був водієм у стрілецькому підрозділі.
Його життя обірвалося 16 листопада 2024 року біля Єлизаветівки. Федору було 33.
Він родом із Херсонщини – із села Новокиївка. Там минули дитинство й юність. Після навчання працював на будівництвах у Києві та Вінниці. Після окупації рідного села саме до Вінниці переїхали його рідні.
У великій родині Федір був одним із молодших. Завжди усміхнений, енергійний, із планами на майбутнє. Його мрія після війни була простою і водночас великою – повернутися до роботи й відбудовувати зруйновані міста, знову побачити мирною свою Херсонщину.
«Він умів піднімати настрій усім. Посмішка не сходила з його обличчя», – згадує сестра.
У цей день місто зупиняється, щоб віддати шану обом воїнам. Прощання з Павлом Шибінським розпочнеться о 12:00 за адресою: пров. Добрий, 11. Поховання відбудеться о 13:00 на Алеї Слави кладовища у Луці-Мелешківській.
Попрощатися з Федором Грибовським можна буде також о 12:00 – у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Його поховають о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Два імені. Дві долі. І спільна пам’ять, яку зберігатиме місто.
