Від січня 2026 року щеплення проти вірусу папіломи людини офіційно стало частиною обов’язкового Календаря профілактичних щеплень в Україні. Це рішення одразу змінило підхід до вакцинації та спричинило хвилю практичних запитань – від доступності вакцини до вікових обмежень і правил для приватних клінік.
У Вінницькій області ці питання зібрав та роз’яснив обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України, який опублікував відповідні пояснення на своїй сторінці у Facebook: переглянути допис.
Найбільше непорозумінь виникло навколо того, де саме можна отримати безоплатне щеплення та хто має на нього право.
З початку 2026 року вакцинація проти ВПЛ безкоштовно проводиться у закладах первинної медичної допомоги – амбулаторіях і поліклініках, які мають договір із Національною службою здоров’я України. Саме там формується основний маршрут пацієнта.
Приватні клініки також можуть долучатися до програми. Але для цього потрібен договір із НСЗУ, замовлення державної вакцини, належне обладнання, підготовлений персонал і дотримання вимог інфекційного контролю. Без цього безоплатне щеплення у приватному секторі неможливе.
Запис на вакцинацію проходить через сімейного лікаря або педіатра. Саме він перевіряє наявність препарату, проводить огляд дитини і направляє до кабінету щеплень. Жодних окремих «реєстраційних платформ» для цього не передбачено – процес прив’язаний до медичної системи первинки.
Окреме питання – чи можна отримати щеплення повторно або іншим типом вакцини. Наприклад, якщо дитина раніше отримала курс «Цервариксу», але тепер підпадає під можливість вакцинації «Гардасилом 9».
У таких випадках відповідь позитивна. Для визначених вікових груп дозволено використання 9-валентної вакцини за однодозною схемою коштом держави. Тобто попередня вакцинація не завжди є перешкодою для отримання сучаснішого захисту.
Не менше запитань викликає схема щеплень і необхідність ревакцинації. За оновленими рекомендаціями, для дітей віком від 9 до 14 років достатньо однієї дози вакцини. Це базується на сучасних дослідженнях і міжнародних підходах до імунізації.
Додаткові дози або бустери наразі не передбачені, оскільки доказів необхідності повторного введення для цієї вікової групи немає. Для старших пацієнтів застосовуються інші схеми – дво- або тридозові, залежно від віку та стану здоров’я.
Іноді виникають і конфліктні ситуації на місцях. Зокрема, батьки повідомляють про відмову у вакцинації дітей, які начебто вже «не підпадають» під програму. Однак у межах чинного Календаря щеплень право на безоплатну вакцинацію мають дівчата 12–13 років включно.
Якщо дитині виповнилося 13 років, але 14 ще не настало, вона залишається у цільовій групі. У разі відмови медзакладу рекомендують звертатися до керівництва відділення або на гарячу лінію НСЗУ за номером 16-77.
Окремо МОЗ пояснює ситуацію з вакцинацією хлопців. Вона рекомендована, оскільки захищає від низки онкологічних захворювань і генітальних кондилом. Проте на даному етапі державна програма безоплатно охоплює лише дівчат віком 12–13 років.
Хлопці можуть отримати щеплення за власний кошт у приватних медзакладах, придбати вакцину через аптечну мережу або скористатися регіональними програмами імунізації, якщо такі діють у конкретній області.
Усі ці роз’яснення увійшли до збірника МОЗ «100 запитань і відповідей про оновлений Календар профілактичних щеплень», який має допомогти пацієнтам і лікарям розібратися з новими правилами без зайвих непорозумінь.
